Сава Чалий (стислий переказ)

Іван Карпенко-Карий

Потоцький — коронний гетьман.

Шляхта: Шмигельський, Жезніцький, Яворський, Качинська, Кася — її дочка.

Зося Курчинська — потім жона Чалого.

Сава Чалий.

Гнат Голий — його побратим.

Запорожці: 1-й, 2-й, 3-й.

Спершу селяни, потім гайдамаки: Медвідь, Грива.

Гайдамака.

Чоловіки: 1-й, 2-й, 3-й.

Баби: 1-а, 2-а.

Нянька біля дитини Чалого.

Гайдамаки: Кульбаба, Кравчина, Яків, Молочай, Микита.

Середина пустки. Лави. Стіл на трьох ногах. Піч наполовину розвалена. На стіні висить жидівський халат. На сцені нема нікого.

Медвідь та Грива розмовляють про те, що всі навколо бояться Сави Чалого, який закінчив братство в Києві та що його поважають на Січі, яку він кинув, зв’язавшись з Гнатом Голим.

Йде розмова про жидів, які оббирають людей, за що з одним з них Гнат Голий розправився.

До них приходять люди.

Люд чекає Саву, тим часом вирішує сформувати свою думку.

Скаржаться на те, що ростуть податки.

Вирішують, що єдиний спосіб врятуватися від цього жаху — втікати.