|
|
Зажурилася зайчиха:
Що за напасть, що за лихо
Забрело до неї в дім —
От ніяк не всидить в нім
Її любий Непослушко,
Що найкращі має вушка,
Це не вушка, а човни, —
Втіха батькові й мені.
Так чогось ці милі вушка
Не тримаються подушки:
Ще усі в оселі сплять,
А вони вже норовлять
Утекти кудись із дому,
А куди? Про це нікому
Не розказує дитя.
О, важке з дітьми життя!
Чи ж йому нема капусти?
Чи у мами борщ не тлустий?
А чи морква не така?
Чи немає буряка?
|
|
|
