Механізм створення комерційних банків і ведення банківських рахунків

Реферат

Отже, однією з ключових умов отримання дозволу на здійснення певної банківської операції, крім терміну практичної роботи, є формування певного розміру статутного капіталу банку. Залежно від виду операції, яку банк планує виконувати, величина його статутного капіталу варіюватиме в межах 1—10 млн евро.

Після перевірки наданих комерційним банком документів та виконання відповідних умов регіональне управління НБУ надсилає отримані документи разом зі своїм висновком щодо їх відповідності чинному законодавству та нормативним актам НБУ на розгляд до Департаменту реєстрації та ліцензування банків НБУ. Протягом одного місяця з дня отримання НБУ клопотання про надання ліцензії та подання банком усіх документів, необхідних для її отримання, Департамент реєстрації та ліцензування банків готує висновок щодо можливості надання банку ліцензії на здійснення певних операцій (з їх переліком) і подає проект відповідного рішення на розгляд Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків НБУ для прийняття остаточного рішення. У разі позитивного рішення Комісії про надання ліцензії на здійснення банківських операцій належним чином оформлену ліцензію Департамент реєстрації та ліцензування банків надсилає до регіонального управління НБУ із супровідним листом для вручення комерційному банку.

НБУ може відмовити у наданні ліцензії банку, якщо за результатами розгляду поданого пакета документів встановлено, що комерційний банк надав неповну чи недостовірну інформацію або здійснення операцій може негативно вплинути на діяльність банку в разі невиконання ним необхідних умов. Рішення про відмову у наданні ліцензії НБУ повідомляє банку в письмовій формі із зазначенням причин відмови.

У разі ж прийняття Комісією з питань нагляду та регулювання діяльності банків НБУ позитивного рішення ліцензія на здійснення банківських операцій набуває чинності саме з часу прийняття цього рішення Комісією. Отже, будь-який комерційний банк, належним чином створений, зареєстрований та набувший статусу юридичної особи, фактично отримує право та можливість виконувати покладені на нього функції тільки після отримання ліцензії на здійснення певних банківських операцій, а точніше — одразу з моменту прийняття Комісією з питань нагляду та регулювання діяльності банків НБУ позитивного рішення щодо надання цієї ліцензії.

Відкриття і ведення банками рахунків в національній та іноземній валютах. Для забезпечення виконання однієї зі своїх найважливіших функцій — розрахунково-платіжної, комерційні банки здійснюють різноманітні посередницькі операції, пов'язані з обслуговуванням руху грошових коштів клієнтів.

Основною передумовою здійснення цих операцій є необхідність відкриття банками рахунків клієнтам у національній та іноземній валютах. Комерційні банки відкривають та обслуговують у національній валюті рахунки таких типів: поточні, депозитні (вкладні), поточні бюджетні. Клієнти мають право вільного вибору банку для відкриття власного рахунка (за згоди на це самого банку).

У разі відкриття (закриття) усіх видів рахунків (крім рахунків фізичних осіб та іноземних офіційних представництв) комерційний банк зобов'язаний повідомити про це податковий орган за місцем реєстрації власника рахунка протягом трьох робочих днів з дня відкриття або закриття рахунка (враховуючи цей день). Таке повідомлення надсилають також до НБУ для зарахування до зведеного електронного реєстру власників рахунків.

Власниками рахунків в українських банках можуть бути:

— юридичні особи;

— фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності;

— філії, представництва, відділення та інші підрозділи підприємств — юридичних осіб;

— виборчі фонди (політичні партії, блоки партій та кандидатів у депутати);

— представництва юридичних осіб-нерезидентів;

— іноземні інвестори;

— фізичні особи.

Наприкінці 90-х років XX ст. було знято обмеження щодо кількості банківських рахунків, які можуть відкривати вказані особи. Водночас у разі відкриття двох і більше поточних рахунків власник рахунка — суб'єкт підприємницької діяльності протягом трьох робочих днів з дня відкриття наступного рахунка визначає один з рахунків як основний, на якому обліковується заборгованість, що списується у безспірному порядку, і повідомляє номер цього рахунка податковому органу за місцем своєї реєстрації та банкам, в яких відкриті додаткові рахунки. У свою чергу, банки, в яких відкриваються додаткові рахунки, протягом трьох робочих днів, крім повідомлення податкових органів, повідомляють також установу банку, в якій відкрито основний рахунок, про відкриття додаткових рахунків.

Для зберігання грошових коштів та здійснення усіх видів операцій з ними юридичні особи-резиденти та їхні підрозділи, а також фізичні особи — підприємці відкривають у банках поточні рахунки. Поточні бюджетні рахунки відкривають підприємствам та їх відокремленим підрозділам у разі виділення коштів з державного або місцевого бюджету для цільового використання.

Депозитні рахунки підприємствам та їх підрозділам відкривають на визначений термін та на відповідній платній основі. Кошти на депозитні рахунки перераховують з поточного рахунка і після закінчення терміну зберігання повертають на поточний рахунок. Не дозволяється здійснювати безготівкові платежі та виплату готівкових коштів з депозитного рахунка.

Для відкриття поточних рахунків та поточних бюджетних рахунків підприємства зобов'язані надати банківським установам такі документи:

— заяву на відкриття рахунка встановленого зразка за підписом керівника та головного бухгалтера (якщо в штаті посади головного бухгалтера немає, заяву підписує тільки керівник);

— копію свідоцтва про державну реєстрацію;

— копію зареєстрованого статуту (положення), завірену нотаріально або реєструючим органом;

— картку із зразками підписів осіб, яким надано право розпоряджатися рахунком та підписувати розрахункові документи, завірену нотаріально;

— копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік, засвідчену податковим органом або нотаріально;

— довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України.

Якщо підприємства зареєстровані у формі господарських товариств, договірних об'єднань, товарних бірж, друкованих засобів масової інформації, то, крім цих документів, вони повинні додатково подати до банку нотаріально засвідчену копію установчого договору.

З метою запобігання організаційно-фінансовим зловживанням (зокрема, відкриттю та веденню рахунків фірм, зареєстрованих на підставних осіб) НБУ зобов'язав усі банківські установи приймати документи на відкриття (переоформлення) банківських рахунків суб'єктів підприємницької діяльності особисто від керівника чи головного бухгалтера. При цьому уповноважений працівник комерційного банку зобов'язаний перевірити повноваження особи, яка подає документи на відкриття рахунка, її паспорта та зробити у присутності цієї особи копії перших чотирьох сторінок її паспорта, які мають зберігатися у справі про відкриття рахунка.

Фізичні особи можуть відкрити в українських банках такі рахунки в національній валюті:

— вклади до запитання (поточні рахунки);

— вкладні (депозитні) рахунки.

Поточні рахунки відкривають таким фізичним особам:

— резидентам — громадянам України;

— резидентам — іноземцям, які отримали посвідку на проживання в Україні;

— нерезидентам — громадянам України, які постійно проживають за межами України;

— нерезидентам — іноземцям та особам без громадянства: які проживають в Україні відповідно до відкритої візи терміном до 1 року; які отримали спадщину в Україні або кошти внаслідок здійснення іноземної інвестиції в Україну.

Поточні рахунки призначені для обліку коштів за вкладами фізичних осіб до запитання і використовуються ними для зберігання коштів та здійснення безготівкових розрахунків з іншими фізичними та юридичними особами. Для відкриття поточного рахунка фізична особа подає до банку такі документи:

— заяву на відкриття рахунка;

— документ, що засвідчує особу;

— договір на відкриття та обслуговування рахунка між установою банку та громадянином;

— картку із зразком підпису, який ставиться у присутності працівника банку, що відкриває рахунок, та засвідчується цим працівником.

Виконання операцій на поточних рахунках здійснюється на підставі розрахункових документів у безготівковій та готівковій формах.

На поточні рахунки фізичних осіб-резидентів зараховуються:

— оплата праці, пенсії, допомоги, авторські гонорари;

— страхові платежі;

— орендна плата за здавання в найом власного майна;

— кошти за реалізоване власне майно та сільгосппродукцію;

— кошти в національній валюті за продану іноземну валюту;

— інші надходження згідно з чинним законодавством.

З поточних рахунків фізичних осіб-резидентів можуть бути здійснені за їх розпорядженням такі платежі:

— розрахунки за надані послуги юридичними та фізичними особами;

— розрахунки за придбані товари;

— відрахування обов'язкових платежів до бюджету;

— вклад у статутні фонди підприємств;

— розрахунки за куплену іноземну валюту;

— інші платежі, що не суперечать чинному законодавству. Не дозволяється перерахування коштів на будь-який рахунок фізичних осіб-нерезидентів.