Вертепна драма XVIII ст.

Реферат

Вертепна лялькова драма була багатим джерелом, із якого черпала мотиви нова українська література, зокрема драматургія; вертепне мистецтво справило значний вплив на становлення побутового реалістичного театру. Ряд українських письменників відчули на собі благотворний вплив вертепної драми.

У вертепі сфокусувались мистецтво художнього слова актора, оригінальні сценічні прийоми лялькового народного театру, словесна народна творчість, музика та образотворче мистецтво, в яких яскраво відбилась талановитість українського народу. Вертепне мистецтво виразило незбориму вдачу трудящих мас у їх прагненні до волі і незалежності, розкрило багатство духовної культури народу. За своєю будовою, сценічними прийомами, за ідейною спрямованістю текстів український вертеп виділяється серед інших лялькових театрів світу.

Своєю гострополітичною тематикою вертепна драма певною мірою впливала на визвольний рух на Україні, сприяла розвитку класової свідомості народу. Вона була гострою зброєю в боротьбі народу проти польсько-шляхетських загарбників, католицизму і самодержавства.

Дослідження української вертепної драми розпочалося на початку другої половини XIX ст. Вперше звернувся до вивчення української вертепної драми в 1860 р. відомий російський вчений М. С. Тихонравов. Він спробував визначити місце вертепу в історії духовної культури народу, а також простежити його зв'язки із західноєвропейським ляльковим театром. Незважаючи на те що Тихонравов знав лише уривки вертепних п'єс, він твердив, що українському вертепу належить досить почесне місце в історії українського та російського театрів.

У 1861 р. історик М. Маркевич вперше надрукував повний текст української народної вертепної драми, а М. Щукін — текст лялькової драми, яка побутувала в Сибіру. Обидва тексти драми виявились досить близькими. Ці п'єси, особливо в записі М. Маркевича, стали об'єктом старанного і грунтовного дослідження для багатьох українських, російських, польських та інших слов'янських вчених.