Загальна характеристика, основні види валютних операцій

Реферат

Розрахункові операції між українськими та іноземними банками. Усі міжнародні розрахунки за комерційними операціями здійснюються через банки, що встановили між собою кореспондентські відносини та мають домовленість про порядок і умови здійснення міжбанківських операцій.

Для здійснення взаємних розрахунків банки укладають угоди про встановлення кореспондентських відносин і відкривають відповідні кореспондентські рахунки. Рахунок, відкритий українським уповноваженим банком в іноземному банку, називається «Ностро». Рахунок, відкритий іноземним банком в українському уповноваженому банку, — «Лоро». Кореспондентські рахунки відкривають у вільно конвертованій, обмежено конвертованій, неконвертованій валюті та валюті клірингових розрахунків.

Міжнародні розрахунки в іноземній валюті між резидентами і нерезидентами здійснюються уповноваженими банками через кореспондентські рахунки «Ностро». На уповноважені банки покладено функції агентів валютного контролю за здійсненням міжнародних розрахунків їх клієнтами. Так, для забезпечення контролю за проведенням розрахунків, пов'язаних з експортом-імпортом товарів, робіт, послуг уповноважені банки в разі списання коштів з поточного валютного рахунка резидента зобов'язані вимагати від нього документи, що підтверджують мету операції (договори, контракти, інвойси тощо). Якщо резидент здійснює авансовий платіж або попередню оплату за продукцію, що імпортується в Україну, банк реєструє цю операцію у спеціально заведеному журналі, в якому фіксують: дату перерахування коштів; найменування постачальника продукції; дату і номер контракту; граничний термін надходження продукції з-за кордону на адресу резидента на основі законодавчо встановлених термінів; дату фактичного надходження продукції, яку проставляють на підставі реєстрів вантажних митних декларацій, що свідчать про перетинання імпортованою продукцією митного кордону України.

Експортні операції клієнтів фіксуються уповноваженими банками після одержання реєстрів вантажних митних декларацій в аналогічному журналі з одночасною вимогою від резидента копій контракту та товарно-супроводжувальних документів, які підтверджують момент фактичного перетинання митного кордону України.

У разі експорту товарів, робіт та послуг на умовах відстрочки платежу виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їхні поточні валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені у контрактах, але не пізніше ніж 90 календарних днів з дати митного оформлення продукції, що експортується, або з моменту підписання акта чи іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.

Не поширюється дія зазначеного терміну на розрахунки за вивезені за межі України матеріали, комплектуючі та обладнання для здійснення резидентом довготермінового будівництва за межами України, оплата якого проводиться у терміни, обумовлені контрактом, але не пізніше 30 днів з моменту підписання акта виконаних робіт, та на частку вартості будівництва, яка, згідно з умовами коцтракту, сплачується іноземним замовником після гарантійного терміну експлуатації обладнання (не більше як 10 % від загальної вартості контракту).

Моментом отримання виручки в іноземній валюті за експортну продукцію вважають дату надходження коштів на поточний валютний рахунок в уповноваженому банку. Перевищення зазначеного терміну можливе лише за індивідуальним дозволом обласного управління НБУ за місцем реєстрації резидента.

Валютна виручка від здійснення експортних операцій підлягає зарахуванню у повному обсязі на поточні валютні рахунки резидентів, відкриті в уповноважених банках, і тільки на ті, які зазначені у контрактах з іноземними партнерами. Порядок використання валютної виручки резидентами встановлюється чинним законодавством та регламентується нормативними актами НБУ.

У разі проведення імпортних операцій на умовах відстрочення поставки резиденти повинні передбачати, що імпортована продукція має надійти в Україну не пізніше 90 днів з моменту здійснення авансового платежу або відкриття акредитива на користь нерезидента. Таким моментом вважають дату списання коштів з поточного валютного рахунка резидента або їх резервування в разі відкриття акредитива. Перевищення встановленого терміну надходження продукції потребує індивідуального дозволу обласного управління НБУ.

За відсутності на рахунку резидента передбаченої контрактом вільно конвертованої валюти для оплати продукції, що імпортується в Україну, уповноважений банк здійснює конвертацію наявної іноземної валюти у валюту контракту за власним курсом купівлі.

Дія встановленого терміну не поширюється на виконання будівельних робіт іноземними фірмами на території України в разі спорудження об'єктів, які будуються тривалий час. Зазначені терміни не застосовуються також до перерахованих за кордон валютних коштів у вигляді заставної суми для участі у міжнародних торгах на одержання замовлення на здійснення будівництва чи поставок обладнання для будівництва за кордоном, які після закінчення торгів повертаються резидентові.

Для одержання індивідуального дозволу на продовження законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями резидент має подати комісії при регіональному управлінні НБУ матеріали з обґрунтуванням необхідності перевищення термінів:

з експорту:

— заяву з обґрунтуванням необхідності подовження термінів перерахування виручки в іноземній валюті з-за кордону;

— нотаріально завірену копію установчих документів;

— копії контрактів з нерезидентами з обов'язковим зазначенням поштових та банківських реквізитів іноземних контрагентів;

— копію вантажної митної декларації та товарно-супровідних документів, що підтверджують момент фактичного перетинання митного кордону України експортованою продукцією, а у разі експорту робіт (послуг) — підписаного іноземним партнером акта або іншого документа, що засвідчує термін виконання робіт чи надання послуг. При цьому вантажна митна декларація, що не містить реквізити уповноваженого банку України, через який здійснюються розрахунки за експортовану продукцію, до розгляду не приймається;

з імпорту:

— заяву із обґрунтуванням необхідності подовження законодавчо визначених термінів відстрочки поставки продукції в Україну за умови здійснення авансового платежу чи відкриття акредитива;

— згоду Управління зовнішніх економічних зв'язків обласної державної адміністрації на подовження терміну поставки продукції;

— нотаріально завірену копію установчих документів;

— копії контрактів з нерезидентами з обов'язковим зазначенням поштових та банківських реквізитів іноземних контрагентів.