Етика належить до філософських дисциплін, оскільки вивчає не тільки стосунки між людьми, а й ставлення індивіда до світу. Вона досліджує цінності життя і світу, вчить оцінювати різноманітні ситуації морального вибору. Термін «етика» походить від давньогрецького слова «ethos» («етос»), яке спершу означало спільне житло, домівку, звірине лігвище тощо, пізніше — звичай, норов, правило, характер. Взявши за основу слово «ethos» у значенні характеру, давньогрецький філософ Арістотель (384—322 до н. е.) утворив прикметник «ethikos» («етичний») для позначення чеснот людської вдачі, душевних якостей. Науку, що вивчає етичні чесноти, він назвав етикою. Їй Арістотель присвятив праці «Нікомахова етика», «Евдемова етика», «Велика етика». Загалом етика є наукою, яка досліджує мораль, своєрідною теорією моралі, що з'ясовує її сутність, природу, походження, історичний розвиток, місце в системі суспільних відносин. Етика — філософська наука, яка досліджує природу, сутність, виникнення, розвиток, структуру, функції моралі. Предметом етики є мораль як форма індивідуальної та суспільної свідомості, загальні закономірності їх буття. Співвідношення моралі й етики можна передати такою моделлю: «мораль у собі» (уявлення, почуття, емоції, суб'єктивні вияви волі) — «мораль для нас» (мораль, «одягнена» в матеріальну оболонку мови і мовлення, тобто «омовлена» мораль і моральність) — етика як теоретична модель моралі, її інтерпретація (тлумачення) та обґрунтування. З'ясування й окреслення предмета етики передбачає принципово інше бачення моделі людського буття, ніж традиційне. Етика найменше переймається безпосередньо детермінованою діяльністю і поведінкою людини за відсутності вибору. Отже, це є наука, яка досліджує мораль у всіх її вимірах і сферах функціонування. Послуговуючись відповідною системою категорій, етика обґрунтовує, інтерпретує мораль і її норми, нерідко стимулюючи її розвиток. Сформувалася етика у лоні філософії, тому вона споріднена зі всіма основними її розділами — онтологією, гносеологією, аксіологією, праксеологією. З'ясовуючи сенс життя, етика змушена вийти на основоположні онтологічні проблеми, зокрема буття людини як особистості. Етику як науку нормативну, що визначає поведінку індивіда в конкретних випадках, цікавить передусім потенційне буття, світ належного. Проте вона зважає і на реальні моральні стосунки людей, тобто на моральність. Як наука про належне етика перебуває у взаємозв'язках із футурологією — наукою про майбутнє людства. Крім того, етика взаємодіє з естетикою, психологією, педагогікою, історією, етнографією, культурологією, мистецтвознавством, іншими науками, які досліджують буття людини.
Анотація Зміст1. Етика як галузь філософського знанняПредмет етикиВзаємозв'язки етики з іншими науками Методологічні принципи етики Джерела і способи добування етикою емпіричного матеріалу Мова етики і її співвідношення з мовою моралі Значення етики Дискусії щодо існування етики як науки 2. Основні категорії етикиСутність основних категорій етикиМоральна вимога Моральний вибір Моральні чесноти і вади Добро і зло Справедливість Совість (сумління) Гідність і честь Ідеал (моральний) Смисл (сенс) життя Щастя 3. Мораль як форма суспільної і особистісної свідомостіПрирода, сутність, особливості і структура мораліПоходження моралі Функції моралі 3.1. Основні етапи історичного розвитку мораліОсновні етапи історичного розвитку мораліМораль первісного суспільства Мораль рабовласницького суспільства Мораль феодального суспільства Мораль епохи Відродження Мораль буржуазного суспільства Комуністична мораль 3.2. Проблема прогресу мораліСутність і концепції прогресу мораліОсновні віхи прогресу моралі Моральні виклики сучасного світу Особливості моралі майбутнього 4. Усезагальний характер моралі і особливості моральних відносин у різних сферах людського буттяУсезагальний характер мораліВселюдські моральні вимоги як діалектична єдність загального, одиничного і особливого 4.1. Класифікація різновидів моральних відносинКласифікація різновидів моральних відносинЕтичний аспект взаємодії людини з довкіллям Специфіка професійної моралі і етики Мораль і етика медпрацівників Юридична мораль і етика Етика бізнесу Предмет етики бізнесу і її значення Моральні виміри діяльності менеджера Моральні аспекти у ставленні фірми до найманого працівника 5. Історія етики5.1. Сутність і проблематика історії етикиСутність і проблематика історії етики5.2. Етичні вчення Давньої ІндіїЕтика ведантиЕтика йоги Етика джайнізму і буддизму Етика локаяти, чарваки 5.3. Етичні вчення Давнього КитаюЕтичні вчення Давнього КитаюЕтика даосизму Етика конфуціанства Етика моїзму Етика легізму (законників) Етика матеріалізму 5.4. Етичні вчення античного суспільстваЕтичні вчення Давньої ГреціїЕтика Демокріта Етика софістів Етика Сократа Етика Платона Етика Арістотеля Етика Епікура Етика стоїцизму Етика скептицизму Загальні особливості етики Давнього Риму 5.5. Етика середньовіччяЕтика середньовіччяЕтика Августина Аврелія Етика Фоми Аквінського 5.6. Етика епохи ВідродженняЕтика епохи ВідродженняЕтика Франческо Петрарки Етика Лоренцо Валла Етика Джованні Піко делла Мірандоли Етика Нікколо Макіавеллі Етика Френсіса Бекона Етика Мішеля-Ейкема де Монтеня 5.7. Етика Нового часуЕтика Нового часуРаціоналістичний напрям етики Нового часу Емпіричні тенденції в етиці Нового часу Матеріалістичні тенденції етики Нового часу Етика Просвітництва 5.8. Етика мислителів німецької класичної філософіїМислителі німецької класичної філософіїЕтика Іммануїла Канта Етика Георга-Вільгельма-Фрідріха Гегеля Етика Людвіга-Андреаса Фейєрбаха Етика марксизму 5.9. Етика Новітнього часуЕтика Новітнього часуКонцепція філософії життя Етика екзистенціалізму Етика прагматизму Етика неопозитивізму Етика психоаналізу 6. З історії української етичної думкиЗародження етичної думки на українських теренахЕтика Києворуської доби Етична думка XVI—XVIII ст. Особливості козацької етики Становлення етики як науки в Україні Українська етична думка у XX — на початку XXI ст. Література з етики Короткий термінологічний словник з етики |